Відбудуться зміни – з’явиться довіра

14.02.2020 15:27 давність новини: 4 дн.
Категорія: Загальні новини
Автор:  Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Інтерв’ю Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького газеті «Природа і суспільство».
– Андрію Володимировичу, з Вашим призначенням лісівники України з надією очікують змін. Анонсована Вами стратегія змін у лісовій галузі вимагає не лише людських зусиль і фінансових ресурсів, а й часу на їх втілення.
З чого думаєте почати?
– Ми вже, власне, почали. Перше – з відкритості даних, бо, на наш погляд, є досить низький рівень довіри суспільства в цілому до лісівників. Причин багато: погана комунікація, певні негативні явища в галузі, десь, можливо, не зовсім коректна політика по відношенню до лісівників. П’ять років системно триває кампанія «очорнення», ніби лісівники погані, крадії тощо. А зворотної реакції на це не було жодної. Якщо люди не знають суті твоєї роботи – то вже не важливо, що ти робиш. Тоді якийсь один негативний момент може зіпсувати весь позитивний результат.
Вже зроблено онлайн-карту рубок, де кожен громадянин може перевірити законність проведення рубок. Якщо рубка не внесена в карту, значить вона незаконна і можна звертатися до лісгоспів, а потім і до правоохоронних органів, щоб повідомити виявлений факт.
Зараз інформацію про рубки з 18-ти областей відкрито для користувачів, карта наповнюється, плануємо за кілька місяців завершити цю роботу. Нам часто телефонують про порушення з рубками, як вважають люди, але ми хочемо дати їм інструмент, щоб вони самі могли перевірити та проконтролювати. Думаю, що він буде досить ефективним.
Ми стаємо відкритішими для підприємців. В останні роки було чути скарги, що не доступні дані Держлісагентства про заплановані обсяги заготівлі і продажу деревини. Почали відкривати планові обсяги, що дає можливість підприємцям планувати свою діяльність відповідно до наявного ресурсу. В планах – підготовка порталу, який міститиме модулі з даними і для суспільства, і для бізнесу, аналітичні дані… Коли це буде відкрито, люди нам більше довірятимуть, підприємцям простіше працюватиметься.
Ведеться робота над змінами до законів, бо останні п’ять років, на жаль, не спостерігалося жодних зрушень у лісовій галузі. Хоча свого часу ми в експертному середовищі, і я особисто, намагалися певні ініціативи розробити, проаналізувати, подати, але, на жаль, нічого у відповідь не отримали.
Розпочати потрібно із національної інвентаризації лісів – маємо підвести риску і зрозуміти, який ми маємо ліс, кількісний і якісний склад деревини. Цього тижня на виконання Указу Президента України Володимира Зеленського відповідний законопроєкт був підтриманий народними депутатами у першому читанні.
Важливий етап – це запровадження електронного обліку деревини для всіх лісокористувачів, а не тільки підпорядкованих Держлісагентству. На сьогодні такий облік охоплює 90–92 відсотки від обсягу заготівлі. Всі лісокористувачі, з природно-заповідним фондом і комунальними підприємствами включно, мають працювати в системі електронного обліку деревини.
В Україні, крім підпорядкованих Держлісагентству лісокористувачів, є й інші – це комунальні, військові лісгоспи, різних ЦОВВ, приватні… Тому потрібно зібрати всіх лісокористувачів в єдиний реєстр і на підставі цього зробити баланс деревини, тобто скільки деревини країна споживає, скільки переробляє. Тому що об’єктивно може бути надлишок, і якщо внутрішня переробка не використовує цей надлишок, його слід реалізувати. Надлишок сировини, це свого роду сигнал інвесторам про те, що вони можуть використати його в своїх інтересах. Залишається тільки створити умови, щоб вони могли прийти і працювати, але важливі не скільки умови, як правила гри, щоб інвестор розумів скільки тут є доступних ресурсів і міг скласти бізнес-план. Адже для них важливо мати гарантований доступ до сировини і розуміти скільки її буде з часом.
 
Давно назріло запровадження прозорих правил продажу деревини для всіх власників: для переробників, для населення… Нещодавно була опублікована постанова Кабінету Міністрів, якою передбачено пілотний проєкт щодо продажу всієї деревини на електронних аукціонах. Великі лоти (більше 150 кубів або 200 тис. грн і 25% всієї деревини лісокористувача) будуть тестуватися на «Прозорро», щоб великий бізнес міг придбати великими партіями. 25 відсотків не взято з неба, а розраховані на підставі статистичних даних з історії торгів. Менші лоти можна виставляти на будь-яких інших електронних майданчиках на вибір лісокористувачів. Ми постійно моніторитимемо та будемо оцінювати ефективність цього проєкту, щоб зрозуміти, яка модель найкраще підходить для України. Торгівля на електронних майданчиках – це не правило, а інструмент, який дозволяє оформити угоду. А правила будуть виписані в законі.
– Андрію Володимировичу, що буде зроблено вже цього року?
– На цей рік маємо амбітні плани щодо законодавства. Наказом Мін­екоенерго прописані базові блоки змін у законах, якими регулюється лісове і мисливське господарство – 27 пунктів. Ми не зможемо працювати по-новому, поки закони будуть старими. Вже почали співпрацювати з бізнес-асоціаціями, деревообробниками. Сподіваємося, що матимемо підтримку наших ініціатив у діловому середовищі.
З концептуальних ініціатив: хочемо переглянути й діяльність центрального апарату Агентства, щоб система управління галуззю діяла відповідно до тих системних змін, які плануємо запровадити. Також необхідно підсилити деякі напрямки. Наприклад, досі в Агентстві працювало лише два аудитори на три сотні лісогосподарських підприємств. Це неприпустимо, щоб орган управління майном мав двох аудиторів у штаті. Є й інші важливі напрямки. Слід посилити функціональність для ефективного і прогнозованого реагування на виклики, які є. Рік очікується складним – ціни на деревину залишаються низькими, є певний ціновий тиск міжнародних ринків, тому що багато деревини за останні два роки було зрубано в європейських країнах і вона вийшла на ринок і збиває ціну. Ми маємо виявляти гнучкість, щоб відреагувати на ці зміни і забезпечити можливість нашим підприємствам працювати стабільно, не залазити в борги, а реалізовувати деревину за нормальною ринковою ціною, але яка влаштовуватиме і переробників.
Ми підтримуємо ініціативу, задекларовану і Президентом України, і Урядом щодо боротьби з ринком нелегальної деревини. Досі подоланню цього негативного явища заважають прогалини в законах. Не передбачено відповідальності переробника за використання нелегальної деревини, а відсутність відповідальності породжує попит на неї. Звідси і нелегальні рубки. Якщо питання системно вирішимо, не стане попиту на нелегальну деревину, тим самим підштовхнемо нелегальні лісопилки перейти в правове поле – зареєструватися, платити працівникам зарплату з належними соціальними внесками і податки в бюджет.
АВТОБІОГРАФІЧНЕ:
Освіта. Навчався в Київському інституті міжнародних відносин, економіст з міжнародних фінансів, отримав другу освіту юриста.
Працював юристом, експертом з міжнародної торгівлі, потім з аграрного права. Досяг високого рейтингу в юридичному бізнесі. Працював експертом в агропромисловому секторі. Займався аналізом різних ринків, зокрема, й стосовно деревини, лісового господарства. За чотири роки було напрацьовано багато пропозицій реформування та змін у лісовій галузі, але їх прийняттю заважав опір системи. Коли відчув, що настав час змін, вирішив взяти участь у конкурсі на посаду голови Держлісагентства.
На часі діджиталізація (таке популярне тепер слово) Агентства. Маємо відійти від паперової роботи не тому, що це модно, а тому, що є необхідність. Ходити зі стосами паперів інстанціями, наприклад, матеріалами лісовпорядкування, тижнями добиватися погодження в екологів, потім в обласних, центральних кабінетах, у міністерстві… Ми хочемо перевести всі подібні операції в електронні планшети, обновити карти лісових масивів на підставі інвентаризації. Ця робота передбачена концепцією Єдиного лісового порталу, через який стане можливим отримувати лісорубні квитки, сертифікати походження в електронній формі в особистому «кабінеті». Вся ця цифровізація спрямована на те, щоб спростити життя людям і покращити систему управління.
Ще одне важливе питання – це сертифікація походження продукції з деревини. Нещодавно, ще до мого призначення, були неприємні ситуації, коли в Європейському Союзі відносно низки підприємств певних країн були проведені розслідування, нібито деякі види продукції виготовляються з деревини сумнівного походження. Ми маємо бути прогнозованими і не допускати подібних ситуацій. Тому необхідно ввести 100-відсоткову сертифікацію походження продукції з деревини, виробленої в Україні.
– Головна місія лісівників – створювати нові ліси. Якщо говорити про таку важливу справу як підвищення лісистості до 20% території України, то для цього треба створити понад 2 млн га нових лісів, що, за попередніми розрахунками, потребує 120 мільярдів гривень. Чи можуть лісівники розраховувати на такі обсяги бюджетних коштів у той час, коли навіть на утримання лісів Півдня і Сходу немає достатнього фінансування?
– У вирішенні цього питання вузьке місце, над яким потрібно працювати – це питання земель. В Україні під впливом ерозії перебуває близько 15 млн га земель, а щорічний приріст еродованих земель перевищує 80 тис. га. Щоб зменшити ерозійні процеси потрібне розширене відтворення лісів. Є також певна кількість деградованих земель, які можуть бути законсервовані шляхом залісення. Але спочатку треба пройти юридичну процедуру. Також слід прописати механізм переведення сільськогосподарських земель, вкритих самосійним лісом, до лісового фонду. Поки що власнику земельного паю не вигідно передавати його в лісовий фонд – краще зрубати, викорчувати пні і передати землю в оренду для вирощування сільгосппродукції. В країнах Європи, наприклад, держава в таких випадках надає дотацію або якось компенсує втрати при переведенні ділянки в категорію лісів.
– Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком оголошено про аудит підприємств лісової галузі. Кому буде довірено проведення цих перевірок, чи є вже якісь результати?
– До певних керівників обласних управлінь і підприємств справді були питання. Два тижні тому ми звільнили директора Гутянського лісгоспу на Харківщині. Розумію, що люди вимагають швидких змін, але є певні процедури і неправильно звільнені потім зможуть повернутися через суд. Минулого тижня я підписав наказ про звільнення голови Закарпатського обласного управління Валерія Мурги. Процес іде, зміни потрібні і вони стануть рушієм зміни політики. Маємо знайти якісних фахівців, менеджерів з бізнесу найняти для лісової галузі не завжди доречно, але повинні прийти люди, які мають і лісівничу, і управлінську освіту, економічні та правові навики, які зможуть внести нову якість в управління як державних установ, так і управління лісовою галуззю.
Аудит ми розпочали власними силами. За дорученням Прем’єрміністра сформували групу аудиторів і плануємо в найближчі місяці провести перевірки ресурсних областей і будемо продовжувати їх далі, відповідно до плану, щоб виявити всі проблеми. За останні роки їх накопичилося, на жаль, дуже багато. У своїй презентації я вказував, що наші підприємства мають кредиторську заборгованість близько 2 млрд грн. Ми досліджуємо, яким чином вона утворилася, чому керівництво галузі, яке було до нас, не вживало необхідних заходів. Питання будуть і до керівників підприємств, і до тих, хто мав повноваження контролювати, як працює галузь.
– Кілька останніх років галузь страждала від недофінансування. Як вирішити цю проблему?
– Є розуміння того, що бюджетне фінансування потрібне, тому шукаємо механізм, яким чином цього досягти. Ситуація складна з бюджетом і тому вимагає нетрадиційних рішень. Можливо, це буде механізм фінансування через спеціальний фонд. Доходи державного бюджету, які дає галузь, будуть зараховуватися до цього фонду і розподілятися за потребою, наприклад, для південних областей, де не вистачає власних ресурсів.
Про оподаткування. Ми маємо досить високий рівень оподаткування у формі рентної плати і відрахувань від прибутку – до кінця минулого року сплачувалося 50 відсотків чистого прибутку, а потім постановою Уряду збільшено до 90%. Це дуже важко для підприємств галузі. Працюємо над тим, щоб виправити ситуацію. Є ініціатива Мінекономрозвитку повернути 50-відсоткове відрахування прибутку держпідприємств.
– Скажіть, будь ласка, як Ви плануєте відновлювати довіру людей до лісівників, окрім створення Єдиного лісового порталу? Досі велася цілеспрямована пропаганда проти галузі, але ж лісівники заслуговують на повагу суспільства за свою нелегку працю.
– Ми маємо показати населенню, що лісівники почали працювати по-новому. Це стосується не лише лісівників у структурі Держліс­агентства, а всіх. Багато проблем є у агролісгоспів, де відсутній облік деревини, а їхні машини з деревиною люди часто сприймають як лісовози підприємств галузі. Слід привести всіх лісокористувачів до єдиних правил.
На моє переконання треба збільшити соціальну підтримку та захист працівників лісової галузі. Думаємо над тим, щоби запровадити страхування від нещасних випадків, можливо, медичне страхування. Мабуть, на першому етапі таке страхування не буде достатньо повним, але лісівники мають відчути, що вони захищені в певних випадках.
Важливою складовою, на мій погляд, має бути популяризація самої лісівничої професії. Повинен бути діалог та комунікація на місцях з місцевими радами, громадами. Треба проводити різноманітні заходи за участю лісівників – регіональні, місцеві. Більше залучати людей при проведенні таких акцій, як весняна посадка лісу.
Плануємо розширити наш відділ комунікації, залучити більше людей, які б працювали за різними напрямками. Я от теж створив свій Телеграм-канал «Заблоцький про ліс».
Маємо певне бачення як держлісгоспи можуть брати участь у проведенні навчання, факультативи, літні табори, щоб дітей змалку привчати до лісівничої професії. Думаємо, яким чином популяризувати навчання, це питання більше до Міністерства освіти, але потрібна й наша ініціатива.
Переконаний, що ситуація зміниться на краще. Але на це потрібен час. Коли люди зрозуміють, що зміни відбуваються, з’явиться й довіра.
Розмовляла
Валентина МАКСИМЕНКО,
фото Романа НОВІКОВА,
Газета “Природа і суспільство”